а коли ж ви думаєте?

Однажды вечером Эрнест Резерфорд (отец ядерной физики) зашел в лабораторию. Хотя время было позднее, в лаборатории склонился над приборами один из его многочисленных учеников.
— Что вы делаете так поздно? — спросил Резерфорд.
— Работаю,— последовал ответ.
— А что вы делаете днем?
— Работаю, разумеется,— отвечал ученик.
— И рано утром тоже работаете?
— Да, профессор, и утром работаю,— подтвердил ученик, рассчитывая на похвалу из уст знаменитого ученого.
Резерфорд помрачнел и раздраженно спросил: — Послушайте, а когда же вы думаете?


підгледіла  у   пана  SHALUTIN але наштовхнуло  на  давні  думки))) найкоротший шлях завжди знайде лінивий, бо краще подумати, ніж бігати як вшпарений кругами без користі та з великими енерговтратами!!!

ще  мій  дід  говорив,  що  тільки  дурний  зображує  діяльність,  щоб  хоч  якось  виправдати  своє існування  на  робочому  місці,  розумний  спочатку  обміркує  потім  за  короткий  час  зробить...
і  то  дійсно)))  але  часто  діє  принцип  "мені  не  важливо  скільки  ви  зробили,  мені  важливо,  щоб  ви  втомилися",  звучить  як  жарт,  але  іноді  керівництво  тішить  себе  таким  чином))) 

Я лінива!!! іноді занадто!!!